Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лигнути
лигнутися
лигомина
лигоминець
лигонути
лиджа
лижка
лижкарство
лижкарь
лиза
лизанка
лизати
лизатися
лизень
лизкати
лизнути
лизун
лизь
лизькати
лико
ликтор
ликуватий
лилик
лиліяс
лиман
лиманний
лиманник
лиманський
лимаренко
лимариха
лимарів
лимарівна
лимарка
лимарство
лимарський
лимарщина
лимарь
лимарювання
лимарювати
лимзати
лимпач
лимпачевий
лин
лина
линва
линець
линина
линити
линія
линка
линкий
линковатий кінь
линовище
линовка
линок
линочок
линтваревий
линтварець
линтварик
линтварь
линути 1
линути 2
линутися
линча
линь
линьба
линющий
линяти
липа
липарка
липень
липець
липина
липиці
липівка
липка
липкачий
липкий
липковатий
липковиця
липневий
липник
липнути
липняк
липоватиця
липовий
липонька
липочка
липці
липчик
липчиця
лип'я
лип'янка
лис 1
лис 2
лиса
лисак
лисан
лисаня
лисеня
лисий
лисина
лисиця
лисиченя
лисичий
лисичка
лисиччин
лисиччук
лисіти
лиск
лиска
лискавиця
лискавка
лискарь
лискати
лискнути
лиско
лискотати
лискучий
лиснитися
Баштовий, -а, -е. 1) Башенный. Аф. 295. Баштова гармата. 2) Употребл. какъ сущ.: сторожъ на башнѣ.
Благополучно нар. Благополучно. Стор. І. 5.
Вугнати, -наю, -єш, гл. = вугнотати. Желех.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Колоття, -тя́, с. 1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ). 2) Раскалываніе.
Надменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшить, умалить.
Нана́дити, -джу, -диш, гл. Наловить рыбы удочкой. Желех.
Повдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.
Скамниця, -ці, ж. = скамна. КС. 1884. І. 32. Обозветься та Марєчка у світлиці, прихиливши головоньку ік скамниці. Мет. 178. Лежить мила на усю скамницю. Чуб. V. 365.
Усуціль нар. Цѣликомъ, вполнѣ.
Нас спонсорують: