Виляски, -ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі.
Загніт́, -ту, м. Горящіе угли, солома или щенки, употребляемыя для того, чтобы хлѣбъ загнітився. (Cм.) Рубайте сосону здорову та беріте тріски на загніт, — щоб славний коровай був на ввесь світ.
Засакраментува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Пріобщиться св. таинъ.
Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Не бери ямою капусти, бо звідніє.
Їстивний, -а, -е. = їстовний.
1) Тут і їстивне і випити.
2) Сіно у мене їсти́вне.
Кабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Валяться, лежать подобно кабану. Не хочеться мені уставать, — щось я утомився, — так би й кабанував цілісінький день.
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка.
Приповедінка, -ки, ж. = приповідка. У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка.
Уготувати, -тую, -єш, гл. Приготовить. На тім (світі) уготую тобі вічне панство.
Шарпанина, -ни, ж.
1) Терзаніе, разрываніе.
2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мирін під шарпанину десь дівся.
3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина.
4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Соми, лящі на шарпанину.