Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лигнути
лигнутися
лигомина
лигоминець
лигонути
лиджа
лижка
лижкарство
лижкарь
лиза
лизанка
лизати
лизатися
лизень
лизкати
лизнути
лизун
лизь
лизькати
лико
ликтор
ликуватий
лилик
лиліяс
лиман
лиманний
лиманник
лиманський
лимаренко
лимариха
лимарів
лимарівна
лимарка
лимарство
лимарський
лимарщина
лимарь
лимарювання
лимарювати
лимзати
лимпач
лимпачевий
лин
лина
линва
линець
линина
линити
линія
линка
линкий
линковатий кінь
линовище
линовка
линок
линочок
линтваревий
линтварець
линтварик
линтварь
линути 1
линути 2
линутися
линча
линь
линьба
линющий
линяти
липа
липарка
липень
липець
липина
липиці
липівка
липка
липкачий
липкий
липковатий
липковиця
липневий
липник
липнути
липняк
липоватиця
липовий
липонька
липочка
липці
липчик
липчиця
лип'я
лип'янка
лис 1
лис 2
лиса
лисак
лисан
лисаня
лисеня
лисий
лисина
лисиця
лисиченя
лисичий
лисичка
лисиччин
лисиччук
лисіти
лиск
лиска
лискавиця
лискавка
лискарь
лискати
лискнути
лиско
лискотати
лискучий
лиснитися
Гілка, -ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. гілечка, гілочка.
Доторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Доторговать, окончить торговлю.
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна! Чуб. ІІІ. 15.
Зва́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. звали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Сваливаться, свалиться, повалиться. Не дай, Боже, звалитися під тином. Ном. № 8302. Прийшов Василь додомоньку, на постіль звалився. Чуб. V. 434.
Комашня II, -ні́, ж. соб. 1) Муравьи. Де не взялась та комашня і, чуючи труп, лазила по його виду. Стор. 2) Муравейникъ. Як би таку жінку та мені, — я б її у комашню втрутив. МВ. (О. 1862. III. 60).
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Пасть, -ти, ж. 1) Пасть. А в иншого і зубів нема, сама пасть, що инша голова йому в рот улізе. Кв. 2) Ловушка для лисиць: деревянный цилиндръ — выдолбленный буковый пень — осмів лежитъ горизонтально; въ верхнемъ боку его отверстіе, сквозь которое можетъ проходить вертикально стоящая надъ нимъ ступа — бревно съ тяжестью на верхнемъ концѣ и двумя желѣзными остріями — зуба́ми — на нижнемъ, въ срединѣ стоитъ зрущик — палочка съ шнуркомъ, удерживающимъ ступу вверху. Ловушка вставляется въ нору лисицы, которая, выходя черезъ цилиндръ, толкаетъ зрущик, ступа падаетъ и остріями убиваетъ звѣря. Шух. І. 236.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Рудч. Ск. II. 93. Ум. подарочок. МВ. І. 116. Чуб. V. 342. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки. Грин. III. 434.
Пря, -прі, ж. Споръ. Бо ти став на прю за мене, вивів мов право. К. Псал. 17. Хто з ним на суд, на прю словесну стане. К. Іов. 19.
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у.
Нас спонсорують: