Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна!
Житов'я́, -в'я́, с. 1) Житье. 2) = жилище. На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня.
Засвої́ти Cм. засвоювати.
Кляття, -тя́, с. Проклятіе. Ой згадай про мене, здійми кляття з мене, горлице сивенькая.
Крижівниця, -ці, ж. Часть воза: доска или брусъ, которымъ соединены вверху дна полудрабка.
Підперіз, -за, м. Поясъ, то, чѣмъ опоясываются. Підперізи розв'язує потужним.
Потовкмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкти. Хома думав, що ще трохи його потовкмачив, — принявсь лежачого шкварити.
Прискринок, -нка, м. Ящичекъ въ сундукѣ, вверху, вдоль боковой стѣнки, для храненія мелкихъ вещей.
Холод, -ду, м. Холодъ. Холод не свій брат. Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. приняти хо́лоду. Намерзнуться. Приняли й холоду, й голоду. нагна́ти хо́лоду. Нагнать страху. хо́лодом бере. Знобитъ. Ум. холодище. Ох і холодище сьогодні! аж земля репається.
