Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лушпайка

Лушпа́йка, -ки, ж. Тоже, что и лушпа, но только съ одного плода. Понакидали лушпайок з кавуна. Херс. у. скарбова лушпайка. Презрительное названіе чиновника? Там як їздять в гостину, то піп до попа, дяк до дяка, пан до пана; лиш оті скарбові лушпайки лізуть нп світло як тьма. Сіх всюди повно. Св. Л. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШПАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШПАЙКА"
Велий, -а, -е. = великий. Свята твоя дорога. Боже! хто велий, яко ти, на світі. К. Псал. 175.
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Карбівник, -ка, м. = карбівничий 1.
Квацювати, -цюю, -єш, гл. Сильно намазывать какою-либо жидкостью, напр., краской.
Куделитися, -люся, -лишся, гл. Ерошиться. Так працює, аж голова йому куделиться. Черк. у.
Малаха́й, -хаю, м. 1) Плеть. Чи татар бесурменів малахаями як череду у полон заганяєте. Мет. 444. 2) Шапка съ наушниками. ЗОЮР. II. 287.
Мих, -ху, м. Родъ ядовитаго растенія. Ой спи, діду, ой спи з лихом, я принесу борщу з михом. Чуб. V. 1134.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ. К. ЧР. 137.
Посмердіти, -джу, -диш, гл. Повонять нѣкоторое время.
Чимерка, -ки, ж. = чемерка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУШПАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.