Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луципір

Луци́пір, -ра, м. = люципер.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЦИПІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЦИПІР"
Баби́нець, -нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. І. 13.
Грезето́вий, -а, -е. Парчевый, глазетовый. Котл. Ен. Слов. 7. Взяла очіпок грезетовий. Котл. Ен. І. 12.
Завзя́ття, -тя, с. Энергія, отвага, стойкость, неуступчивость, упорство. Колихали (отамана) на руках, вихваляючи його лицарське завзяття. Стор. M. Пр. 148. А в братів твоїх козаків багато завзяття. Макс. 1834. 86.
Зсукуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться сучковатымъ. Аф. 462.
Нао́слаб, на-о́слабі, нар. Не натянуто, свободно. І ланцюг на-ослабі. Накиньте мені латочку на чобіт та наослаб, щоб натягаючи чобіт не теє. Лебед. у.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння. Посл.
Потіпач, -ча́, м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками. Чуб. III. 162.
Струнистий, -а, -е. Струноподобный.
Ткаха, -хи, ж. = ткаля. Чуб. IV. 118.
Тремента́ль, -лю, м. Раст. Geranium Palustre L. Анн. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЦИПІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.