Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лусканець

Лускане́ць, -нця́, м. Орѣхъ, очень спѣлый, который самъ вылущивается изъ плюски. Вх. Зн. 34. Cм. лущик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКАНЕЦЬ"
Божевільний, -а, -е. Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. ІІІ. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.
Височенько нар. Ум. отъ високо.
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Клейнити, -ню́, -ни́ш, гл. Клеймить, налагать клеймо, тавро. Клейнити вівці. Щепи у мене клейнеті, — от я й пізнав, хто вкрав у мене п'ять щеп. Волч. у.
Осудливий, -а, -е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Св. Л. 125. Всі люде коло неї понурі й осудливі. МВ. (О. 1862. І. 104).
Ощадити Cм. ощажати.
Пораздратовувати, -вую, -єш, гл. Раздражить (многихъ).
Приговтати, -таю, -єш, гл. Пріучить, освоить, ознакомить. Як куплена товарина, то тра приговтати. Н. Вол. у.
Тетка, -ки, ж. = тетюха. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСКАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.