А́ляр, -ру, м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні.
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ.
Горобеня́, -ня́ти, с. Воробушекъ, молодой воробей.
Зада́ва, -ви, ж. 1) = кужба. 2) Рычагъ для зажиманія дерева при увязкѣ его на саняхъ для перевозки.
Ля́ма, -ми, ж. Лямка, дугообразный деревянный снарядъ, охватывающій грудь, къ нему привязана веревка — повіде́ць — оканчивающаяся чинбуркою. При помощи ля́ми тянутъ лодку, сѣть рыболовную и пр. — люди, иногда волы. Сторожевск. В Тилигул до лями. Сюди то ходили запоріжці на заробітки до лями. Ум. лямка. Запрягають у лямку волів, лямують. Стрижевск.
Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра.
Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала.
Почезнути, -немо, -нете, гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли.
Прочередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть чередником.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота.
