Блевузнити, -ню, -ниш, гл. = блягузкати. Що на рот налізе блевузнить.
Братки, -ків, м. мн. Щипцы для углей.
Гірниця 2, -ці, ж. Каменоломня.
Зашумі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зашумѣть. А в городі та у Львові зашуміли верби.
Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, — хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ум. клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Наворо́тник, -ка, м. Раст. = наворотень, Alchemilla vulgaris.
Ненька, -ки, ж. Ум. отъ не́ня.
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла.
