Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево.
Жалісли́вець, -вця, м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Захлыстуватися, -туюся, -єшся, гл. Захлебываться.
Копальниця, -ці, ж. Копающая женщина.
Окропити Cм. окропляти.
Поганяльник, -ка, м. = поганяйло 1. Ум. поганя́льничок.
Прохвостиця, -ці, ж. = прочуханка. Пішла біда до Лохвиці, і там дано прохвостиці.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило.
