Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ласуватися
ласун
ласуха
ласько
лася
лат
лата
латаний
латанина
латання
латанці
латати
лататися
латаття
латач
латва
латвий
латвість
латво
латер
латина
латинець
латинити
латинник
латинський
латинь
латирник
латити
латиш
латка
латкувати
латник
латовець
латочка
латувати
латун
латунник
латура
латянка
лах
лаха
лахавий
лахамендрики
лахаминдрики
лахачі
лахаш
лахва
лахмай
лахман
лахманина
лахманка
лахманник
лахмання
лахмануватий
лахманяр
лахманярка
лахматий
лахмотник
лахта
лацний
лацно
лашт
лаштабей
лаштування
лаштувати
лаштуватися
лаштунки
лащити
лащитися
лаючий
лая
лаянка
лаяння
лаяти
лаятися
ле
лебайстер
лебедаха
лебеденя
лебедець
лебедик
лебедин
лебедина
лебединий
лебединка
лебедиця
лебедій
лебедіти
лебедка
лебедо
лебедонько
лебедочко
лебедя
лебедя 2
лебедяночка
лебедячий
лебеніти
лебердаші
лебідка
лебідь
лебонь
лев
левада
левадний
левенець
левеня
левержет
левиндовий
левиний
левиха
левиця
левіхна
левовий
левурда
левусь
левчук
лев'я
лега
легат
легво
Бесі меж. Дѣтск. = бебесі.
Броватий, -а, -е. Имѣющій большія брови. Морд. Пл. 124.
Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння. МВ. ІІІ. 130.
Голка, -ки, ж. 1) Игла, иголка. Місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Гола голка. Игла безъ нитки. Черном. 2) голки заганяти. Запускать шпильки. Почне їй голки заганяти.... все про хлопців їй плеще. Мир. Пов. І. 119. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце. Мир. Пов. І. 119.
Громови́ця, -ці, ж. Гроза. Вх. Зн. 12. 2) Громовая стрѣла, белемнитъ. Вх. Зн. 12.
Кармаш, -ша, м. = карман? Білаш — іди в кармаш, а чорниш — біжи в комиш. Ном. № 4643.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Г. Барв. 28. Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні. Мет. 233.
Ралець, -льця, м. Подарокъ, приношеніе при поздравленіи, визитѣ и пр. Рудч. Чп. 253. Цехові братчики понесли цехмистрові на ралець пляшку горілки та ковбасу. Нѣжин. у. Не тільки все те збережу, но взявши із своєї скрині, товариша свого дитині ралець та й добрий положу. Мкр. Г. 35. ходити на ралець. Идти съ поздравленіемъ и подаркомъ. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. І. 12.
Спустіння, -ня, с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14.
Шкорух, -ха, м. Рябина. Шух. І. 18.
Нас спонсорують: