Добала́кати, -каю, -єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав?
Дров'яни́й, -а́, -е́. Дровяной, изъ дровъ. Дров'яний жар у печі.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Лютує голод в Україні. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. 2) Паять.
Ма́мця, -ці, ж. = мамуня. Запорожець, мамцю, запорожець водив босу на морозець. Сядай, мамцю, коло мене!
Молоде́цтво, -ва, с. Жизнь парня, юношество, состояніе юношества. Покличте мені найменшого братіка, нєх я йому здам молодецтво своє і коника вороного, і сідельце золотев. Ой слухайте, бояре, де голубець гуде, там наш Андрієчко молодецтво здає.
На́взнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак.
Пісний, -а́, -е́ 1) Постный. Пісний борщ. Пісний день. У нас взавтра празник пісний.
2) О молокѣ: жидкое.
3) О землѣ: мало плодородная.
Регітно нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче.
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів.
Штиль м.
1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль.
2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Штилі, що солому носять, як молотять. Кладе копицями, а виносить штилями.