Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучок

Лучо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Смычекъ. Лучок живицею помазав, та й до скрипки взявся. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧОК"
Виловити Cм. виловлювати.
Ви́рнути. Cм. Вирина́ти.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій. О. 1861, XI. Св. 44.
Ключиця, -ці, ж. = ключина 2.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый. Лубен. у.
Пророкування, -ня, с. Пророчество, пророчествованіе. К. ХП. 12, 13. К. МХ. 34. Аж поки сповнилось велике Боже слово, прославило його святе пророкування. К. Псал. 240.
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ном. № 4794. Ум. розбійничок, розбійниче́нько. Чуб. V. 738.
Чуберка, -ки, ж. = дійниця. Шух. І. 103.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.