Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Вікняр, -ра, м. = скляр.
Гладісінький, -а, -е. Совершенно гладкій.
Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота.
Зако́та, -ти, ж. = закот. комірі́ съ зако́тою носятъ дівча́та.
Перепалати, -ла́ю, -єш, гл.
1) Перестать пылать.
2) = опалати.
Позрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и зрушити, но о многомъ.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Cм. ро́спарки.
Сестрінич, -ча, м. = сестрінець.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. 2) — за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Учепився, як гріх села. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться.
