Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лушпанити

Лушпа́нити, -ню, -ниш, гл. Бить, колотить кого. Ухопив його та й лушпанить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШПАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШПАНИТИ"
Відломок, -мку, м. Отломокъ, обломокъ. Покрила хвиля всіх одна, одломки тільки шум хапа. Мкр. Г. 6.
Зао́рювання, -ня, с. 1) Запахиваніе. 2) Начало пахоты. Тот день найліпший до заорюваня. МУЕ. III. 37.
Моло́шничок, -чка, м. Ум. отъ моло́шник.
Обаторитися, обату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Опомниться, прійти въ себя. Вх. Лем. 440.
Переплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. переплутатися, -таюся, -єшся, гл. Перепутываться, перепутаться, обвиться одинъ вокругъ другого. Гілля переплуталось між собою. Левиц. Пов. 191.
Постелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. постелитися, -люся, -лешся, гл. 1) Стлать, постлать постель. А він уліз у мішок, то постелився і вкрився. Ном. № 1308. 2) Разстилаться, разослаться. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 3) Ложиться, лечь. Сон голову похиляє, Івасенко коникові по гриві ся постеляє. Гол. І. 11.
Поцвіркати, -каю, -єш, гл. = поцвірчати.
Спасівка, -ки, ж. 1) Успенскій постъ. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка. Ном. № 482. 2) Сортъ грушъ или яблокъ.
Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій. Волч. у.
Хрестичок, -чка, м. 1) Ум. отъ хрест. 2) Родъ орнамента въ мережці. Чуб. VII. 415.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУШПАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.