Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лушпанити

Лушпа́нити, -ню, -ниш, гл. Бить, колотить кого. Ухопив його та й лушпанить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШПАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШПАНИТИ"
Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Шух. І. 212. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти. Гн. II. 64.
Гри́виця, -ці, ж. = Грива 3. Драг. 243.
Ліни́вий, -а, -е. Лѣнивый. Лінивий двічи ходить, скупий двічи платить. Ном. № 4672.овес. Не скоро созрѣвающій овесъ. Черниг. г.пироги. Сырники. Ум. ліниве́нький.
Ло́скіт, -коту, м. Щекотаніе, щекотка.
Подирчати, -чу, -чиш, гл. Подребезжать.
Сажка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сажа. 2) = зана = зона. Вона буває у пшениці і в просі, — так, як качанчик і з його так як сажа сиплеться. Через його борошно буває чорне. Діти як углядять та кричать: ось де сажок багато! та вибірають іх. Пирят. у. 3) = верша. Вх. Пч. II. 24.
Свічадо, -да, с. Зеркало. ЗОЮР. II. 16.
Ту нар. = тут. Гол. II. 57. А його ту не було? Камен. у.
Ударити, -ся. Cм. ударяти, -ся.
Уростич и уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУШПАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.