Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиготіти

Дзиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Стрекотать, жужжать. Гудуть бжілки, дзигочуть копит, О. 1862. VI. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГОТІТИ"
Бляск, -ку, м. Блескъ, сіяніе. Ясний місяць заглянув в віконця.... пішов бляск по всій хаті. Левиц. І. 8.
Да́кус нар. Немного. Вх. Лем. 408. Ум. Дакусчик. Вх. Уг. 235.
Долига́тися, -гаюся, -єшся, гл. Доѣсться, дожраться до чего либо.
Кротити, -чу́, -тиш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накрошили на сіножаті. Канев. у.
Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Манта́чка, -ки, ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
Молда́вський, -а, -е. Молдавскій. Ей, Василию молдавський, господарю волоський! АД. II. 100.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.