Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Гайстер, -ра, м. 1) = чорногуз, Ciconia. nigra. 2) = гайстра.
Горду́н, -на́, м. Гордецъ. Козак не гордун, що оборве, то й в кавдун.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ.
Ло́пкання, -ня, с. Хлопанье.
Маньку́т, -та, м. Лѣвша.
Обнімчувати, -чую, -єш, сов. в. обні́мчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечивать, онѣмечить.
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати.
Убічнистий, -а, -е. О горѣ: съ крутыми боками.