Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюбик

Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБИК"
Безслідний, -а, -е. Безслѣдный. Безслідний вітер в полі. К. Псал. 180.
Дорогі́сінький, -а, -е. Въ высшей степени дорогой. Моя й матінко, моя й дорогісінька. Мил. 200.
Кошарчина, -ни, ж. Небольшая кошара. Полт. г.
Моли́твати, -ваю, -єш, гл. Читать молитву и давать имя новорожденному. Дитину молитвати. Камен. у.
Наповпере́д нар. Впереди всего; прежде всего. Вх. Зн. 39.
Опікун, -на, м. Опекунъ.
Підгородня, -ні, ж. Подгородное село, пригородъ.
Пошмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Натереть, ободрать (кожу), покрыть ссадинами. Кайдани-залізо ноги повривали, біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кости пошмугляли. АД. І. 89.
Сварливий, -а, -е. Сердитый, бранчивый, сварливый. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, бо свекруха й лепетуха, сварливая голова. Чуб. V. 535.
Скам'яніти, -нію, -єш, гл. Окаменѣть. Мнж. 29. Чого це тут усе скам'яніло? Мнж. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.