Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюбик

Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБИК"
Видовжувати, -жую, -єш, сов. в. видовжити, -жу, -жиш, гл. Удлинять, удлинить. Желех.
Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Голов. Убогими не гордили. Драг. 169.
Гру́ддя́, -дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Рудч. Ск. II. 37. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя. Мир. ХРВ. 129.
Козача, -чати, с. Дитя казацкое. Желех.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Натюжитися, -жуся, -жишся, гл. Напиться пьянымъ.
Підкладати, -да́ю, -єш, сов. в. підкласти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Подкладывать, подложить. А підклала білу ручку під головочку свою. Чуб. V. 433. 2) Подкладывать, подложить еще. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати, водицею напувати. Чуб. V. 942. 3)руки кому, під ко́го. Помогать, помочь кому съ усердіемъ. Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати. Г. Барв. 500.
Попереслухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (многихъ).
Стерв'яка, -ки, ж. = стерво.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.