Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиґлик

Дзи́ґлик, -ка, м. Стулъ, табуретъ, треножникъ. Одягну тебе, обую, посажу як паву на дзиґлику, як гетьманшу та й дивитись буду. Шевч. 144. Царя на дзиґлик посадили. Котл. Ен. Ум. Дзи́ґличок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐЛИК"
Діва́сенька, -ки, ж. Ум. отъ дівася.
Запла́катися, -чуся, -чешся, гл. = заплакати. Стелешь білу постіль та заплачеться. Чуб. V. 26.
Звоюва́ти, звою́ю, -єш, гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Мл. л. сб. 188. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати. Мет. 446.
Злякати, -ка́ю, -єш, гл. Испугать. Не вір, то звір, хоч не вкусе, то зляка. Ном. № 4309. Запитала вона зляканим голосом. Мир. ХРВ. 17.
Мать нар. = мабуть. Лебед. у.
Опалубити, -блю, -биш, гл. Хватить палкой, ударить. Черном.
Піскозоблиця, піскозо́бниця, -ці, ж. = піскоглід. Вх. Пч. II. 20.
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ. Сим. 96. Св. Л. 60.
Фіялка, -ки, ж. Раст. а) фіалка, Viola odorata L, ЗЮЗО. І. 14 1. б)вечірня. Hesperis matronalis L. ЗЮЗО. І. 125. в)лісова́. Viola mirabilis. ЗЮЗО. І. 141. Cм. хвіялка. Ум. фіялочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИҐЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.