Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзинґель

Дзи́нґель, -ля, м. 1) пт. щегленокъ, Fringilla carduelis. Вх. Пч. II. 10. 2) Раст. Angelica silvestris. Вх. Пч. І. 8. Cм. Дзенґель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИНҐЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИНҐЕЛЬ"
Зруйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. 1) Разрушиться, разориться. Зруйнувався зовсім будинок. 2) Разориться, потерять имущество. Пан не зруйнується, як скількись кліток поля перелітує пустирем. О. 1862. IV. 105.
Лица́рія, -рії, ж. 1) Рыцари; рыцарство. 2) Рыцарскій уборъ, рыцарскіе доспѣхи. Чи був у тебе отець та мати, що могли тобі таку лицарію дати? Рк. Новц.
Нажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Достаточно проживать, прожить. А тяжче-важче молоденькій не нажившись помірати. Чуб. V. 146. Тепереньки, думаю, наші дівчата наживуться без моєї пані. МВ. (О. 1862. III. 56).
Опоганити, -ся. Cм. опоганювати, -ся.
Полотнина, -ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему. Желех.
Розстеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розстелити, -лю, -леш, гл. = розстилати, розіслати.
Руйновище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.
Слижан, -на, слижун, -на, м. = слиж 2. Угор.
Усміти, -нію, -єш, гл. Посмѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИНҐЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.