Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзявкун

Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЯВКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЯВКУН"
Ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Зледащі́ти, -щію, -єш, гл. 1) Ухудшиться, испортиться, придти въ негодность: ослабѣть отъ старости. Зледащіла, не здужаю і на ноги встати. Шевч. 120. 2) Избаловаться, разлѣниться. Хто дома зледащів, тому не жаль домівки. Гліб. 45. Але Еней наш зледащів. Котл. Ен. І. 27.
Кортячка, -ки, ж. Нетерпѣливое, сильное желаніе.
Мнясце́, -ця, с. Ум. отъ м'я́со.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
На́руч нар. На-руку, съ руки, кстати. А йому се й наруч.
Огонь 2, -ні, ж. = огоня. Борз. у.
Позвикати, -ка́ємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Чи вже позвикали ваші дівчата в городі жити? Кіевск. у.
Пчілка, -ки, ж. Ум. отъ пчола.
Синьоцвіт, -ту, м. Раст. a) Delphinium Ajacis L. ЗЮЗО. І. 121. б) Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 1?9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЯВКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.