Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибиці

Диби́ці, -би́ць, ж. мн. ум. отъ диби.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИЦІ"
Арши́нний, -а, -е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ. Вас. 145.
Дриску́ля, -лі, ж. = дрислівка 2. Желех.
Забіга́йло, -ла, м. Льстецъ, заискивающій человѣкъ.
Загриза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. загри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. Начинать споръ, ссору, заспорить. Загризався з братом. Мир. ХРВ. 138.
Попригріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Пригрѣться, нагрѣться. Уже попригрівалися окропи, ставай оджимати сорочки.
Порубок, -бка, м. Подать, сборъ на общественныя потребности (содержаніе писаря, учителя, сторожей и пр.). Вх. Зн. 53.
Прокульгати, -га́ю, -єш, гл. Пройти хромая.
Стоком нар. Ловко, проворно. Угор.
Утанажитися, -жуся, -жишся, гл. Измучиться, утомиться. Покіль зійшов на ту гору, то так утанажився. Переясл. у.
Чмола, -ли, ж. Насѣк. Xylocopa violaсеа. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.