Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибиці

Диби́ці, -би́ць, ж. мн. ум. отъ диби.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИЦІ"
Бриндюшки, -шок, ж. мн. Раст. Crocus banatus. Шух. І. 20.
Буняк, -ка, м. = джміль. Желех.
Дебела́стий, -а, -е = Дебелий.
Діхтя́р и пр. Cм. Дігтяр и пр.
Нерозгужений, -а, -е. Вѣрный не поддающійся стараніямъ разлучить его съ любимою особою путемъ наговоровъ. Сужений-нерозгужений, йди до мене вечерати. О. 1861. XI. Свидн. 57.
Нориця, -ці, ж. 1) Фистула. Нориці-гноянки поробилися та течуть. Херсон. у. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Полевая мышь, Hypudaeus arvalis. Желех.
Опоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опоганитися, -нюся, -нишся, гл. Огаживаться, огадиться, оскверняться, оскверниться. Чи не між вами ж я, погані, так опоганивсь, що й не знать, чи був я чистим коли небудь? Шевч.
Птукач, -ча, м. Горлинка, Turtus auritus. Вх. Лем. 458. Cм. горлиця.
Таліянський, тальянський, -а, -е. Итальянскій. Желех. Млак. 98.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? Мир. ХРВ. 240. «Хто?» — Хтокало. Ном. № 14164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.