Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибиці

Диби́ці, -би́ць, ж. мн. ум. отъ диби.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИЦІ"
Бокшій, -шія, м. Волъ черный или сѣрый съ бѣлыми боками или бѣлый съ черными или сѣрыми боками. Желех.
Дзє́ма, -ми, ж. Кушанье: отваръ картофеля, фасоли и бобовъ, въ который кладуть кусочки обыкновеннаго или кукурузнаго хлѣба. Шух. І. 142.
Дити́нячий, -а, -е. = Дитячий.
Жа́ля, -лі, ж. Жница. Желех.
Защи́та, -ти, ж. Защита. Дізнала Божої защити. К. Псал. 113.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Онучечка, -ки, онучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ онука. 2) Ум. отъ онуча.
Переморозити, -жу, -виш, гл. Переморозить.
Полатух, -ха, м. = полатайко. Желех.
Рейтар, -ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари. К. Досв. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.