Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюбанець

Дзюбане́ць, -нця, м. см. Дзюб II. Маркев. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАНЕЦЬ"
Гра́йливий, -а, -е. Сверкающій. Над ним яснее та холоднее небо, грайливе сонечко. МВ. ІІ. 113.
Дякі́вський, -а, -е. Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури. Кв. II. 213.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Засипатися 2, -паюся, -єшся, сов. в. засипатися, -плюся, -лешся, гл. Засыпаться, засыпаться. Нехай мені гарячим піском очі засиплються. МВ. ІІ. 63. Засипалась криниченька золотим піском. Чуб. V. 204.
Зачу́битися, -блюся, -бишся, гл. Затѣять драку, вцѣпиться въ волоса другъ другу.
Лі́тісь нар. Прошлый годъ. Вх. Зн. 33.
Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити.
Сотенний, -а, -е. Сотенный. Приходить один сотенний осаула. Сим. 226.
Хве! меж., выражающее отвращеніе, гадливость, фи. Хве-хве! руська кость пахне! Рудч. Ск. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮБАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.