Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзьобань

Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБАНЬ"
Березонька, березочка, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Вивороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176.
Видансько нар. Видано. А за город знову 102 — чиж видансько? О. 1862. IV. 108.
Галасуватий, -а, -е. = галасливий. К. Кр. 40.
Кручений, -а, -е. 1) Свернутый. 2) Придурковатый. Ходить, як кручена курка. Ном. № 10943. кручена вівця, кручений баран. Овца или баранъ, больные метелицею. Желех. Cм. кручак. 3) Шалунъ, сорванецъ. 4) кручені паничі. Раст. Ipomaea rubra.
Непочатий, -а, -е. Неначатый, нетронутый. Непочатою водою мийте біле тіло. Мкр. Н.
Обкілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей. Камен. у.
Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.
Учерепи́ти. Cм. Учере́плювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЬОБАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.