Бурта, -ти, ж.
1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять.
2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Із трупів бурти насипає. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей).
3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру.
4) Цѣпь косцовъ.
5) = бурса 3.
6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт.
Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Довгому́диків, -кова, -ве. Принадлежащій довгомудикові. Довгомудикова хатка.
За́ти́шно нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный.
Паштригувати, -гую, -єш, гл. У портныхъ: метать, сметывать.
Перемостити Cм. перемощувати.
Порізнити, -ню́, -ни́ш, гл. Раздѣлить, разрознить. Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше. Неситії ксьондзи, магнати, нас порізнили, розвели. Неволя порізнила дітей одних батьків.
Присипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).
Химерний, -а, -е. 1) Чудаковатый, причудливый, странный. Оттакий то Перебендя старий та химерний, заспіває, засміється, а на сльози зверне. Коли скінчиш ти вигадки химерні?
2) Вздорный. Химерні слова.
