Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзьобань

Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБАНЬ"
Гладкість, -кости, ж. Гладкость. Желех.
Жениши́ще, -ща, м. Ув. отъ жених.
Заскі́пати гл. Встрѣчено въ безличной формѣ въ слѣд. бранномъ выраженіи: А в голові би ти заскіпало! — т. е. чтобы заболѣла тебѣ голова такъ, какъ будто бы ее кололи. Шух. І. 34. Cм. скі́пати.
Застарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Занищенствовать, начать ходить по міру. 2) Заработать нищенствомъ.
Мармази́нка, -ки, ж. Шапка изъ синяго или краснаго сукна, съ загнутою мѣховою опушкою. Гол. Од. 70.
Навіже́ний, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Юпітер, гнівом роспалений, влетів до них мов навіжений. Котл. Ен. VI. 5.
Перепаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Превзойти кого въ исполненіи пономарскихъ обязанностей. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Нашого паламаря ніхто не перепаламарює. Грин. І. 239.
Повкладатися, -даємося, -єтеся, гл. Улечься (о многихъ). К. Досв. 93. Повечерявши, старі люде спать повкладались. К. ДС. 13.
Поросточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и росточи́ти, но во множествѣ.
Сідь, -ди, ж. Сѣдина. Уже, бач, сідь проростає. Морд.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЬОБАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.