Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися.
Милови́ння, -ня, с. = милини.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Перекласти Cм. перекладати.
Поголодити, -джу́, -диш, гл. Оставить голодными (многихъ). Ти моїх жанцов поголодала.
Скеміти, -млю́, -миш, гл.
1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах.
2) Жужжать. Муха скемит.
Схолодити, -джу, -диш, гл. Охладить. Треба схолодить, — дуже гаряча вода.
Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу.
Шкварнути, -ну́, -не́ш, гл. Сдѣлать что либо съ силой: бросить, ударить, грохнуть, блеснуть и пр. Шкварнула блискавка.
