Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диби

Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. Левиц. Пов. 90. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. КС. 1885. X. 231. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. К. Досв. 107. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. К. Досв. 107. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці. Лавр. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИ"
Дра́пкати, -каю, -єш, гл. = дряпати. Вх. Уг. 237.
Квасолина, -ни, ж. Одно зерно фасоли.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Ме́рхнути и мерхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Молочли́вий, -а, -е. Дающій много молока, обильный молокомъ. Чуб. III. 266.
Піддирання, -ня, с. 1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу. Харьк. 2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.
Побожкати, -каю, -єш, гл. Выразить сокрушеніе словами: а бо́же! ой бо́же! Ото сказали, що її вбито. От я побожкала, побожкала, та й кажу: що ж робити! Верхнеднѣпр. у.
Пужак, -ка, м. = пужално. Вх. Зн. 57.
Сікарня, -ні, ж. Доска, на которой рубятъ котлеты. Черниг.
Слововивод, -да, м. Словопроизводство. Ном. Передмова VI.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.