Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диби

Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. Левиц. Пов. 90. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. КС. 1885. X. 231. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. К. Досв. 107. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. К. Досв. 107. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці. Лавр. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБИ"
Букурія, -рії, ж. и въ томъ же значеніи Ум. букурійка. Узкій ремень, узкій кожаный поясъ для подвязыванія у мужчинъ штановъ, у женщинъ юбки. Шух. І. 120, 123, 127, 132.
Драпа́ч, -ча́, м. Шерстобой, употребляющій для очистки шерсти проволочныя щетки. Вас. 202.
Искристий, -а, -е. Искристый. (Сонце) обсипає своїм искристим світом. Мир. Пов. II. 76. За ними йде міжа искриста піни. К. Іов. 94. Искристий погляд. Мир. ХРВ. 61.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Надменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшить, умалить.
Прамено, -на, с. Волокно, нить. З конопель прамена. Вх. Лем. 455.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Пропостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить.
Саляник, -ка, м. Майскій шукъ, Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Совзати, -заю, -єш, гл. Скакать, прыгать, шалить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.