Важниця 2, -ці, ж.
1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю.
2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. О, зваж мене на праведній важниці.
Дотанцюва́тися, -цю́ю, -єшся, гл. 1) Танцуя дойти до чего. 2) Дотанцоваться до чего.
Зайо́м, -йму, м. Первоначальное завладѣніе землей. Рід його благий осягне займом землю.
Зблуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая доріженька, коли б не зблудити. 2) Ошибиться. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш.
Новина, -ни, ж. 1) Новость. 2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. 3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная). Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. Да башт, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. 4) Новое платье. 5) Новый хлѣбъ, повыл овощи, новая пиша въ данномъ году. Позичений? — каже Павло, краючи хліб. — Оддамо, серце, оддамо новиною. . Діти! попаде!.. новина! а йдіть но сюди! — Яка там новина? — Кавун, диня. Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. Ум. новинка.
Переслідувати, -дую, -єш, гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн.
Племенниця, -ці, ж. = небога.
Провладати, -да́ю, -єш, гл. Провладѣть.
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки.
Холодець, -дцю, м.
1) Студень (кушанье). А дзус холодцю їсти.
2) Окрошка, ботвинья (кушанье).
3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius.
