Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиндзик

Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИНДЗИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИНДЗИК"
Байкий, -а, -е. Говорливый, словоохотливый. Левч. 27.
Будз, -дза, м. Высушенный творогъ. Шух. I. 214.
Бурлаха, -хи, ж. ? Світилка-шпилька у стіні, а сваха-бурлаха у хлеві. Чуб. IV. 357.
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Му́ркіт, -коту, м. Мурлыканье. Желех.
Напророкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напророчить. Не даремне таке напророкував странній. Г. Барв. 461.
Наса́лити, -лю, -лиш, гл. Насалить. Губи насалить. Ном. № 8791.
Охабиско, -ка, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИНДЗИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.