Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюба

Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Н. п. Ум. Дзю́бка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБА"
Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? КЗ. V. 143. Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували. Н. п.
Є́днус, -са, м. = дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. І. 6.
Залічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Засчитаться, ошибиться въ счетѣ.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Запла́вець, -вця, м. = заволока. Вх. Зн. 20.
Квітчаний, -а, -е. 1) Цвѣточный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи. Стор. І. 206. 2) Украшенный цвѣтами. Квітчаною головою схилишся до неньки. К. Досв.
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника. О. 1862. І. 52.
Опихати, -хаю, -єш, гл. Очищать отъ шелухи. Ци опиханий, паночку, ячмінь? О. 1862. X. 34.
Роздвоюватися, -дво́ююся, -єшся, сов. в. роздвоїтися, -двоюся, -ї́шся, гл. 1) Раздваиваться, раздвоиться. Левиц. Пов. 261. 2) Раскрываться, раскрыться на двѣ стороны. Ворітечка двійненькі, роздвойтеся! Чуб. V. 776.
Тараскало, -ла, с. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.