Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Зара́ння I, -ня, с. Утреннее время. Півень співа поки з зарання, а далі спить, аж потіє.
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться.
Крижацтво, -ва, с. соб. Рыцари тевтонскаго ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим.
Куріп'я, -п'я́ти, с. Цыпленокъ. Ой погнала бабусенька куріп'ята пасти, сама сіла на припічку куделицю прясти. Ум. куріп'я́тко, куріп'я́точко.
Побруднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать грязнымъ, загрязнить.
Поклонити, -ся. Cм. поклоняти, -ся.
Спекота, -ти, ж. = спека.
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був.
Школа, -ли, ж.
1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Школа по суботах було ходить туди.
3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!»
