Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзьобенка

Дзьобенка, -ки, ж. = Дзьоблинка. Kolb. I. 36. Гол. Од. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБЕНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБЕНКА"
Вохкий, -а, -е. Сырой, влажный. Ном. № 431. Буде (хата) вохка зімою й весною. Грин. II. 18.
Десяти́нський, -а, -е. Принадлежащій десяти́нцю.
Зажи́ти Cм. заживати.
Закля́клий, -а, -е. Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця. Мир. Пов. II. 41.
Кублище, -ща, с. Логовище. По кублищах своїх звірря заляже. К. Псал. 237. Кублище сліпого католицтва. К. Дз. 134.
Недовчений, -а, -е. Недоученный.
Ніж 1, ножа, м. 1) Ножъ. складений ніж. Карманный, складной ножъ. Левиц. Пов. 228. Ум. но́жик. 2)у плузі = чересло. Шух. І. 165.
Просвітити, -ся. Cм. просвічати, -ся.
Хтивий, -а, -е. Жадный, алчный.
Штурляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЬОБЕНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.