Віддушувати, -шую, -єш, сов. в. віддушити, -шу, -шиш, гл. Отдавливать, отдавить. Віддушувати сир.
Віттіль, віттіля, нар. = відти.
Гоблюванка, -ки, ж. Стружка.
Ді́тчий, -а, -е = Дитячий. А як я се ба й оженив, та став сі журити: треба лижки, треба миски, дітчеї колиски.
Одностеблий, -а, -е. Съ однимъ стеблемъ. Пшениця одностебла.
Оселедець, -дця, м.
1) Сельдь. Хоч посолонцювати оселедцем.
2) Хохолъ, пукъ волосъ на выбритой головѣ. Знати їх (запорожців) було... по довгому оселедцю з-під шапки.
Роспал, -лу, м. Растопка. На роспал нема тріски.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой.
Тонкошкурий, -а, -е. Тонкокожій.
Човпти, -пу́, -пе́ш, гл.
1) Колотить, бить. Човпуть його, мов дурного.
2) Твердить, повторять одно и то-же. Чоловік одно човпе. Все човпеш, що ти зав'язав мені світ.
3) Плестись, тащиться. Човпе старий селом.
