Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюбати

Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАТИ"
Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. І. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.
Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. І. 42.
Кошлатий, -а, -е. Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата. Гатц. 17.
Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Напосі́сти, -ся. Cм. напосідати, -ся.
Орілка, -ки, ж. = горілка. Грин. III. 385.
Позмиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Тоже, что и змитися, но о многихъ.
Поодинокий, -а, -е. 1) Отдѣльный. 2) Одноконный? Хтось в'їзжає до нас на подвір'є поодинокими саночками сірою конячкою. КС. 1883. II. 466.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Упоганитися, -нюся, -нишся, гл. Обгадиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.