Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає.
2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Дуна́й, -на́ю, м. 1) Разливъ воды, вообще большое скопленіе воды. Ой за горами вода дунаями, ой там козаченько коня напуває. По-над дунаями вода стоянами, ой там козаченько коня напуває. 2) Рѣка Дунай. Ум. Дуна́єнько, дуна́єчко. Течуть річеньки, течуть бистренькі із тихого Дунаєньку. Текла вода з Душечка, а другая з моря.
Коропка, -ки, ж. Ум. отъ коропа.
Моцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Усиливать, напрягать, укрѣплять.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти).
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок.
Рогач, -ча, м.
1) Ухватъ. Нагодують калачем, та і в спину рогачем.
2) = рогаль 1. Як не дасте калача, — займем вола рогача.
3) = олень.
4) Жукъ-олень. Lucanus cervus. Ум. рогачик.
Склочитися, -чуся, -чишся, гл. Всклочиться.
Сковзатися 2, -заюся, -єшся, гл. = сковзатися.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл.
1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця.
2) Ворчать.
3) Твердить одно и то же.
4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Барабан туркоче.
