Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзяволити

Дзяволи́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Г. Барв. 7. Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить. Мил. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЯВОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЯВОЛИТИ"
Вухналик, -ка, м. Ум. отъ вухналь.
Йно нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.
Кантабас, -су, м. Родъ опьяняющаго напитка. Як нап'ється кантабасу, стане нетверезий. Чуб. V. 1161.
Кебетний, -а, -е. = кебетливий. Кебетний чоловік. Кіев. г.
Омилити, ся. Cм. омиляти, -ся.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Пополювати, -люю, -єш, гл. Поохотиться.
Твамость, -ті, ж. Твоя милость. Угор.
Хлюпання, -ня, с. Плесканіе.
Хоровитість, -тости, ж. Болѣзненность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЯВОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.