Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиз

Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене. Грин. II. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЗ"
Би-Сь Cм. би.
Кавук, -ка, м. Мѣшокъ. Желех. Закр.
Картошка, -ки, ж. Ум. отъ картоха.
Кріт, крота, м. Кротъ, Tolpa europaea.  
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати. Желех.
Роз'єднати, -ся. Cм. роз'єднувати, -ся.
Рябісінько нар. Совершенно пестро, рябо.
Угловий, -а́, -е́ = вугловий.
Утихомирювати, -рюю, -єш, сов. в. утихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, успокоить, умиротворить, усмирять, усмирить. Насилу його втихомирила і положила спать. Стор. І. 223. Утихомирь тих проклятих собак. Чуб. II. 147.
Штамет, -ту, м. Родъ шерстяной ткани. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.