Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиз

Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене. Грин. II. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЗ"
Баюс, -са, м. = баус. Вх. Лем. 390.
Бідолайчик, -ка, м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику. О. 1861. XI. Св. 46.
Вибачення, -ня, с. Извиненіе. Левиц. І. 335.
Да́тка, -ки, ж. Подачка. Підлизується до панів; звик на датки, то де вже йому до роботи.
Збавле́ння, -ня, с. 1) Лишеніе. 2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів. Стор. МПр. 166.
Повидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Господиня повиділа, що чоловік щось збірає. Чуб. II. 555. Циган... повидів, що кум іде з сокирою. Чуб. II. 555.
Проноситися, -шуся, -сишся, сов. в. пронестися, -несуся, -се́шся, гл. Проноситься, пронестись. Пронеслася надо мною буря. К. Псал. 303.
Родити, -джу, -диш, гл. 1) Родить, производить. Раз мати родила, раз і емірати. Ном. № 4268. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. 2) Родить, давать урожай. На одвороті гречка родить. Ном. № 4194.
Соборище, -ща, с. = собір. Чуб. І. 180.
Страховитий, -а, -е. Наводящій страхъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.