Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиз

Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене. Грин. II. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЗ"
Брестися, -деться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться. Ном. № 11348.
Гупоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. То же, что и гупати, но о дѣйствіи учащенномъ. Чи до нас хлопці гупотять? Драг. 34.
Еле́гія, -гії, ж. Элегія. Як би ви знали, паничі, де люде плачуть живучи, то ви б елегій не творили. Шевч. ІІ. 152.
Мицькови́на, -ни, ж. Сукно изъ шерсти молодыхъ овецъ. З мицьковини як би пошив опанчу, то носив би. Камен. у.
Одночасно нар. 1) Одновременно. 2) Современно (съ чѣмъ).
Позв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Связаться (о многихъ). Всі кости мертві позв'язувались сухими жилами. Левиц. І. 91.
Попорати, -ра́ю, -єш, гл. Убрать, привесть въ должный видъ, порядокъ. Попорали коні. Н. Вол. у.
Слобода 2, -ди, ж. Слобода. Слобода наша над самою лукою річковою. МВ. ІІ. 74. Ум. слобідка, слобідочка, слобідчи́на. По-за селом, по-за селом, по-за слобідкою. Мил. 72.
Стрішка, -ки, ж. Ум. отъ стріха.
Чіп II, меж. = Чіпа. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.