Вітцівський, -а, -е. = батьківський.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось.
Повапити, -плю, -пиш, гл. Поштукатурить.
Понадкошувати, -шую, -єш, гл. Надкосить (во многихъ мѣстахъ).
Поперералювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перералити, но во множествѣ.
Пороскипати, -паємо, -єте, гл. Раскипѣть, развариться отъ кипѣнія. Пороскипали вареники.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Умивання, -ня, с. Умываніе. Ум. умиваннячко. Вибілило личко умивиннячко.
