Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвітря

Безвітря, -ря, с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІТРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІТРЯ"
Ваба, -би, ж. 1) Приманка. Желех. 2) Прелесть, привлекательность. А самому як кортіли і любощі й молодецькі ваби. Г. Барв. 509.
Вишкребти Cм. вишкрібати.
Де́нник, -ка, м. Дневникъ.
Добуття́, -тя, с. = Добування. Черном.
Отже нар. 1) Вѣдь. Отже збреше бісів син! Отже доведеться самому йти. 2) Поэтому, слѣдовательно, итакъ.
Роздражнити Cм. роздражнювати.
Тинянка, -ки, ж. Доска въ заборѣ. Вх. Зн. 69.
Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный. Желех.
Шугонути, -ну, -неш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІТРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.