Відзвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. відзвичаїти, -чаю, -їш, гл. Отучать, отучить.
Генеральний, -а, -е. Высшій, главный.
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо.
Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д.
Клепання, -ня, с.
1) Кованіе.
2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Корписочка, -ки, ж. О лисицѣ (въ пѣснѣ): хлопотунья? постоянно копающаяся? Ой не знала удівонька, як у світі жить, та наняла ведмедика за плугом ходить... А лисичку-корписочку обідать носить.
Перехожий, -а, -е. Прохожій. Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого.
Тіки, тіко, нар. = тілько. Тіки вирву з рожі квітку. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати.
Трюхи меж. = трюх-трюх! Народ біг навзаводи, а инший трюхи.
Чумаків, -ко́ва, -ве Чумаковъ, принадлежащій чумаку. Чумакова жінка — молода удова.
