Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безглуздя

Безглуздя, -дя, с. Безтолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛУЗДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛУЗДЯ"
Відморити Cм. відпорювати.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Зубожитися, -жуся, -жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має. Рудч. Ск. II. 202.
Мерцвя́к, -ка́, м. = мертв'я́к. Греб. 358.
Ониж нар. = аж. Вх. Зн. 44.
Проходжуватися, -джуюся, -єшся, гл. = проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась. Рудч. Ск.
Рутка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рута. 2)польова. Раст. = рута пташина. ЗЮЗО. І. 123.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе. Борз. у.
Тще Въ выраж.: на тще́ серце. Натощакъ. Cм. натще.
Усохлий, -а, -е. Засохшій. Побачили смоковницю, всохлу від коріня. Єв. Мр. XI. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГЛУЗДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.