Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

халепа

Халепа, -пи, ж. 1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили. Шевч. 290. Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було. Кв. Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера. Стор. МПр. 109. Нехай йому халепа. Ну его къ чорту! Ном. № 5130. Пху! нехай на вас халепа! Г. Барв. 483. 2) Непогода. Отто яка халепа на дворі, і носа з хати не вистромиш. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛЕПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛЕПА"
Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Костирь, -ря́, м. 1) = костирник. О. 1861. II. 4. Уподобав картовника і костира п'яного, що... в козацьтва вигравав у кості. К. Бай. 32. 2) Раст. Bromus secalinus. L. ЗЮЗО. І. 114. Ум. кости́ронько. А він шельма костиронько, превеликий п'яниченько. Грин. III. 380.
Кушати, -шаю, -єш, гл. = куштувати. Подольск. г. О. 1861. І. Слов.
Молитвува́ти, -вую, -єш, гл. = молитвати.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Росколихати, -ся. Cм. росколихувати, -ся.
Сполятися, -ля́юся, -єшся, гл. Вступать въ компанію, въ товарищество. Як почали жиди та ляхи з паном Хмельницьким споляться, щоб пополам пива наварити. АД. II. 29.
Убілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Пачкаться, запачкаться въ мѣлъ, муку. Де се ти убілився? Харьк. у.
Чапак, -ка, м. Надсмотрщикъ за косарями. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЛЕПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.