Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безжурно

Безжурно, нар. Безпечально, весело. Весело мені жилось, безжурно. Г. Барв. 526. Цікаво їй було, з чого так безжурно, так весело молотники сміялися. Г. Барв. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖУРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖУРНО"
Жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя
Книгарський, -а, -е. Книгопродавческій.
Косити, -шу́, -сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить. Мет. 17.
Культивувати, -вую, -єш, гл. Культивировать. Желех.
Мовчу́щий, -а, -е. = мовчазний. Мовчущий був такий, тільки зо мною... розмовляє. Г. Барв. 355. Мовчущі як земля. МВ. (О. 1862. І. 98).
Настрашувати, -шую, -єш, сов. в. настраши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напугивать, напугать. Цю ніч так мене настрашило: ходить ти й ходить щось попід вікнами. Черниг. у. Я тепер так дивлюся, щоб не було іскри в попелі, бо мене вже настрашило: висипала попіл під пліт та й байдуже; аж вихожу, а з-під плоту курить, — уже займається. Черниг. г. Я свою дочку собаками настрашила, щоб на вулицю не вибігала. Черниг. у.
Начитатися, -та́юся, -єшся, гл. Начитаться.
Неуцтво, -ва, с. Невѣжество. Г. Барв. 437.
Перекалка, -ки, ж. Грязные рвы, ручьи поперекъ дороги. Полт. Харьк. Екат. Мнж. 188.
Угнак, -ка, м. = угнавець. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЖУРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.