Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл.
1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку.
2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине.
Жу́мрати, -раю, -єш и жу́мрити, -рю, -риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить.
Іговник, -ка, м. Игольникъ.
Напа́датися I, -даюся, -єшся, гл. Много разъ падать. Поки натрапиш на їх — що нападаєшся да наспотикаєшся.
Пакінь, -коня, м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ).
Роспалювати, -люю, -єш, сов. в. роспали́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Разжигать, разжечь. Роспалити люльку. Своє серце распаливши.... Мене розбой распалив: хоть би батька, то б убив.
2) Растопить (печь), развести (огонь). Вона в печі роспалила. Наймит роспалив багаття.
Талірковий, -а, -е. Тарелочный. Таліркова фабрика.
Тічити, -чу, -чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить.
Удячно нар. Благодарно, признательно.
Шубочка, -ки, ж. Ум. отъ шуба.
