Перейти до вмісту
Словник Грінченка

безживний

Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.