Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безживний

Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖИВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖИВНИЙ"
Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
За́жив, -ву, м. = зажинок 2. Инші думають,.. що в нашій землі мало заживу. О. 1861. IV. 34.
Захиме́рити, -рю, -риш, гл. Закапризничать.
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны. Закр.
Милода́нка, -ки, ж. Возлюбленная.
Нездібність, -ности, ж. Неспособность. Желех.
Неприпинний, -а, -е. 1) Неудержимый, неукротимый. 2) Безпрепятственный.
П'ятрини, -ри́н, ж. мн. У горшечника: полки, на которыхъ ставится готовая посуда. Черк. у.
Роспрямлювати, -люю, -єш, сов. в. роспрямити, -млю, -миш, гл. Выпрямлять, выпрямить.
Угадати Cм. угадувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЖИВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.