Батувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Связывать поводьями лошадей.
2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй.
Гроза́, -зи́, ж. 1) Гроза. Гроза буде. 2) Угроза. Подививсь на його з грозою. 3) Громадина.
Достяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достигти́, -гну́, -неш, гл. = досягати 1—3. 1) Коло броду беру воду, не достягну до дна. 2) Нехай найменший брат добре дбає, хоч навколішки вставав і військову суремку в головах достягає.
Дре́во, -ва, с. = дерево. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Над водою посажене древо зеленіє. Ум. дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку.
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Курятина, -ни, ж. Куриное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати — все гусятину, єї подружечки — все качатину, єї кухарочки — все курятину.
Оду.. Кромѣ здѣсь находящагося, Cм. еще отъ відумерщина до відучитися.
Поросхристуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и росхри́статися, но о многихъ. Чого ви поросхристувалися? Позастібайтеся!
Прикол, -ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. кінь ходить на приколі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.
Уплеснути, -ну, -неш, гл. Вплеснуть.
