Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила?
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. 2) Впадать въ дѣтство.
Клямбра, -ри, ж.
1) Родъ скрѣпы или деревянныхъ тисковъ, употребляющихся для удержанія вмѣстѣ сколачиваемыхъ досокъ. Перш треба у клямбри взяти, а потім вже шпуги заганяти.
2) Скоба, скрѣпа желѣзная.
Ліпи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Лѣпить. Баба вже вареники ліпить. Не святі горшки ліплять. 2) — харьки-макогоники. Говорить вздоръ. Ліпи, ліпи харьки-макогоники, поки хто не скаже годі.
Муде́рний, муде́рський, -а, -е. Искусный.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Платок, -тка, ж.
1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток.
2) Платокъ. Ум. плато́чок.
Ріжечок, -чка, м. 1) Ум. отъ ріг. 2) Родъ вышивки.
Скиксувати, -су́ю, -єш, гл. Ошибиться, осѣчься. Скиксуєш раз, тоді прощай.
Уволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. уволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха.