Виколупувати, -пую, -єш, сов. в. виколупати, -паю, -єш, виколупнути, -ну, -неш, гл. Выковыривать, выковырять. Хоч із-за нігтя виколупни, та дай.
Десни́й, -а́, -е́. Правый.
Зведеню́к, -ка м., зведеня́, -ня́ти,, с. Одинъ изъ сводныхъ дѣтей. Та й діти між собою часто б'ються — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята.
Клешоногий, -а, -е. = клішоногий. Уже наші поїхали... кобилою клешоногою.
Людці́, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Такі собі людці, — не дуже гарні!.. — Траплялись і хороші людці.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Циган оправдився. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх.
Панпуха, -хи, ж. = пампуха. Гречаних з часником панпух.
Повискувати, -баю, -єш, гл. Вырвать (волоса, перья во многихъ мѣстахъ). Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав.
Покарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Изрѣзать нарѣзами; украсить вырѣзанной орнаментировкой. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований.
Похававкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о перепелѣ).
