Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безконечниця

Безконечниця, -ці ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКОНЕЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКОНЕЧНИЦЯ"
Бечка, -ки, ж. = торок 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Гіренько нар. Ум. отъ гірко.
Замо́ва, -ви, ж. Заговоръ, заклинаніе. Замова від гадюки.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Познищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Уничтожиться (во множествѣ).
Попримощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и примостити, но во множествѣ.
Поцьков, -ву, м. Травля, натравливаніе (собаками). Зміев. у.
Пухленина, -ни, ж. = пухлятина. Вх. Зн. 58.
Твердісінько нар. Очень, совсѣмъ твердо. Шейк.
Шаповал, -ла, м. 1) Шерстобой, войлочникъ. К. (О. 1861. II. 8). Не шаповал душу вложив. Ном. № 1587. 2) Шапочникъ, дѣлающій войлочныя шапки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗКОНЕЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.