Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання.
Кошениця, -ці, ж. = кошаниця. Три копиці кошениці. Ну, каже кінь, пусти мене... на три зорі, ни пшеницю, на зелену кошеницю.
Крокіс, -косу, м. Раст.: а) Дикій шафранъ, Carthaumus crocos. б) Pulmonaria mollis. Квітками сухими то з рожі, то з крокосу обквічали. Та купили крокосу дівочкам у косу.
Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Облиш уже, не займай його. Мене облишила любая дівчина.
Плавити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою.
Погибельний, -а, -е. Гибельный. І в погибельні тенета вороги її вловили.
Православний, -а, -е. Православный. Вірному православному християнству миром мир.
Припадь, -ді, ж. 1) Низменное мѣсто. 2) Черноземъ съ вязкой глиной. 3) Часть рыболовнаго снаряда. Cм. вершка.
Пристрітище, -ща, м. Ув. отъ пристріт.
Самопас I нар. Безъ пастуха, безъ присмотра, на свободѣ.
