Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірчук

Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЧУК"
Бобовник, -ка, м. Раст. Menyanthes trifoliata L. ЗЮЗО. І. 128.
Визганяти, -няю, -єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.
Відламувати, -мую, -єш, сов. в. відламати, -маю, -єш, гл. Отламывать, отломать.
Зазува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. Черевички везе: зазувай, защипай. Гол. II. 190.
Круговий, -а, -е. 1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. Ком. II. 2) Названіе вѣтра. Иноді так, що вітер круговий подме.
Позволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. позволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати. Чуб. V. 137.
Прозімувати, -му́ю, -єш, гл. = перезімувати.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.).
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.