Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безглуздіти

Безглуздіти, -дію, -єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛУЗДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛУЗДІТИ"
Бакати, -каю, -єш, гл. Говорить: ба. О. 1862. І. 73.
Гетьманів, -нова, -ве Принадлежащій гетману, гетмановъ. Ном. № 138, стр. 294. Ой раді б ми вернутися, — гетьман не пускає; не так гетьман, не так гетьман, — гетьманова мати. Чуб. V. 1030.
Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити. Канев. у.
Крадки нар. = крадькома. Желех.
Перезолити Cм. перезолювати.
Позмиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Тоже, что и змитися, но о многихъ.
Поклекотати, -кочу́, -чеш, гл. Поклокотать.
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік. Лебед. у.
Просолодати, -даю, -єш, гл. Просолодѣть.
Скруток, -тку, м. Свернутый пучекъ табачныхъ листьевъ. Шух. І. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГЛУЗДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.