Бісик, -ка, м.
1) Ум. отъ біс.
2) бісики пускати. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Послала йому бісика очима.
Важучий, -а, -е. Очень тяжелый, тяжеловѣсный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Мушкет важучий.
Гарманувати, -ную, -єш, гл. = гарманити. Гармануєм, в мішки набіраєм.
Головайчик, -ка, м. Раст. Trifolium rubens. Cм. горішина 2.
Де́белень, -ня, м. Крѣпкаго сложенія здоровякъ.
Здопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Стоптать. Сім пар черевиків я здоптала, а осьму пару в скринечку сховала.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Поприлучати, -ча́ю, -єш, гл. Присоединить (во множествѣ).
Уложина, -ни, ж. Низменность.
Шамрити, -рю, -риш, гл. Шелестѣть, шуршать. Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки. А він рукою туди-сюди шамрить, шука чогось. до́щик шамри́ть — о тихомъ дождѣ.
