Вивівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивіяти, -вію, -єш, гл.
1) Вывѣвать, вывѣять.
2) Провѣвать, провѣять. (Пшеницю) помолотити, вивіяти.
Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Застриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Запрыгать.
Змилосердитися, -джуся, -дишся, гл. Умилосердиться. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Ісус же, змилосердившись, простяг руку.
Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ.
2) Дѣлать увертки, увертываться.
Надсі́сти, -ся. Cм. надсідати, -ся.
Опряга, -ги, ж. Смерть. Нехай на її опряга прийде.
Седми числ. Семью.
Телепкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ, глупости.
Хвицливий, -а, -е. = брикливий.
