Вартувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер.
2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує.
Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Віщувати, -щую, -єш, гл. Предвѣщать, предсказывать. Пугач або сич біду віщує і найпаче пожежу.
Гордовли́вий, -а, -е. Гордый, горделивый. Він у нас не гордовливий.
Заржа́віти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Та вже шаблі заржавіли. Була колись правда, та заржавіла.
Кутній, -я, -є. 1) Угловой. В кутньому углі стояв кіот з образами.
2) Коренной (о зубахъ). на кутні сміятися. Плакать. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні!
3) кутня кишка. = кутниця.
Никнути 2, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо.
Покришечка, -ки, ж. Ум. отъ покришка.
Тихосвітний, -а, -е. Свѣтящій спокойнымъ тихимъ свѣтомъ. О, тихосвітна зоре!
Тупісінько нар. Совершенно тупо.
