Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспукатися

Роспукатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспукатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = роспукати, роспукнути 1. Переносно: прійти въ отчаяніе. Вийди дівчино, бо ся з жалю роспукпу. — Хоч пукай, хоч ся зараз роспукай, раз тобі кажу: иншої собі шукай. Чуб. V. 157. 2) = роспукати, роспукнути 2. Піднялись стебелинки, роспукались цвіточки. Кв. І. 29. Морозенко, козаченько як мак роспукався. Грин. ІІІ. 590.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПУКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПУКАТИСЯ"
Бейкати, -каю, -єш, гл. Кричать на звѣря. Cм. тюкати. Вх. Зн. II.
Велелюдний, -а, -е. Многолюдный. Да вознесуть його в громаді велелюдній. К. Псал. 251.
Гачник, -ка, м. = очкур. Угор.
Глум, -му, м. Насмѣшка, издѣвка, посмѣяніе. Старе скаже на глум, а ти бери на Ум. Ном. № 6013. на глум подати. Отдать на посмѣяніе. На глум старих звичаїв не подаймо. К. ПС. 23.
Набе́хтатися, -таюся, -єшся, гл. Нажраться.
Нако́й нар. Едва, лишь только. Накой брат лиш єдну лижку всербав, вже му єдно личко злізло. Голов. І. 209.
Розстрілювати, -люю, -єш, сов. в. розстрелити, -лю, -лиш, гл. Разстрѣливать, разстрѣлять. Чуб. V. 249.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Смок, -ку, м. 1) Насосъ. О. 1861. VII. 4. Ком. Р. ІІ. 73. 2) смок духовий. Воздушный насосъ. Ком. Р. ІІ. 69.
Турлити, -лю́, -лиш, гл. = турити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПУКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.