Віддрючкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побить палкой.
Мазлю́ка, -ки, об. Некрасивый человѣкъ. От такий мазлюка, а теж до дівчат.
Перво нар. = перше. Нічого йому не страшно, не боязько, не болезно стало; а перво з великого жалю так було й обмірає.
Пересукати Cм. пересукувати.
Позаквічуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Проймати, -ма́ю, -єш, сов. в. пройня́ти и проня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Пронимать, пронять. Циганський піт пройма. Ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чогось у бабусі чепурненької сльози покотились, наче б то нічого й гіркого не сказав, а проняв. 2) Продѣвать, продѣть. Проняти нитку в голку. 3) Пронизывать, пронизать, проникнуть сквозь что. — зубом. Прокусить. 4) Зацѣплять, зацѣпить. Взяли Байду, ізв'язали, за ліве ребро гаком пройняли. 5) Охватывать, охватить. Холод почав проймати Карпа. Великий сум проняв мені все тіло. Радість проймає тебе. 6) проняла думка кого. Явилась у кого мысль. Така саме думка проняла й Чіпку.
П'ялечка, -чо́к, мн. ум. отъ п'яльці.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила.
Скотище, -ща, с. = скота. Вовче скотище.
Список, -ску, м.
1) Списокъ, запись. Ти вже виписаний з наших списків. У сільські списки так його записали.
2) Копія.
