Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспросторювати

Роспросторювати, -рюю, -єш, сов. в. роспросто́рити, -рю, -риш, гл. 1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величне з неба на всю землю роспросторив. К. Псал. 14. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. Мпр. Пов. II. 115. 2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила. Грин. II. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПРОСТОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПРОСТОРЮВАТИ"
Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.
Випліндрувати, -рую, -єш, гл. Истребить, уничтожить. Стілько було берестків, а тепер ні годного нема — усі випліндровано. Лубен. у.
Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Дівойник, -ка, м. Раст. Onobrychis sativa. Лв. 100.
Заруба́ти Cм. зарубувати.
За́хид-со́нця, нескл. 1) Западъ. 2) Закатъ. Цыганъ пишовъ на закладъ, що буде косыты до захид-сонця. Ном. 10057.
Перевікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади. Вас. 159,
Пристойно нар. Прилично. Пане гетьмане, старого пса не пристойно мішати в нашу компанію. К. ЧР. 28.
Ризка, -ки, ж. Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПРОСТОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.