Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспросторювати

Роспросторювати, -рюю, -єш, сов. в. роспросто́рити, -рю, -риш, гл. 1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величне з неба на всю землю роспросторив. К. Псал. 14. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. Мпр. Пов. II. 115. 2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила. Грин. II. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПРОСТОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПРОСТОРЮВАТИ"
Бідняство, -ва, с. = бідність = біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо. Гн. II. 174.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Мере́жити, -жу, -жиш, гл. 1) = мережати. 2) Колотить. Ірода козак мережив києм як собаку. Мкр. H. 34.
Непривітний, -а́, -е́ Непривѣтливый.
Нузда, -ди, ж. Узда. Ум. нузде́чка. Пан і посадить його верхи на свої коліна... а воно тільки: «но, косю, но!..» та за панові вуси й візьметься, наче за нуздечку. О. 1862. X. 5.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка. Гн. II. 98.
Подарунок, -нка, м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. Ум. подаруночок. Чуб. V. 170.
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь! Вх. Лем. 425.
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш. Ном. № 8682, стр. 288.
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов. Гн. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПРОСТОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.