Додрібуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія до какого либо времени, случая. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити.... Добрібушився москаль, що батьків бич та зачепив москалевого.
Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.
Засу́кувати, -кую, -єш, сов. в. засука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав.
Затасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло.
Накади́ти, -джу́, -диш, гл. Накадить.
Поза пред. За. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там дівчина брала льон дрібненький. Скрізь і перед нами і поза нами бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки, дівочі квітчані волошками голови. поза очі. За глаза. Се не поза очі люде кажуть, а в вічі.
Просуринка, -ки, ж. = просурень а, Crocus reticulatus L.
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок.
Трухи-трухи! меж. для выраженія длительнаго бѣга рысцой.
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали.
