Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

халазія

Халазія, -зії, ж. Трепка, взбучка, потасовка. Зевес не дурно похвалявсь: получит добру халазію він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАЗІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛАЗІЯ"
Виголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. виголитися, -люся, -лишся, гл. Выбриваться, выбриться, побриться. Достав.... бритву, виголивсь. Стор. І. 112.
Диха́ння, -ня, с. Дыханіе. К. Псал. 329. І создав Господь Бог чоловіка із пилу і ввітхнув йому в ніздра дихання жизні; і став чоловік душа жива. Св. П. І. кн. М. II. 7.
Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
Кияшок, -шка, м. Ум. отъ кия́х.
Му́сіти, -шу, -сиш, гл. = мусити. О. Порфирій мусів навідатись до о. благочинного. Левиц. І. Мусіла свій гріх у церкві спокутувати. Левиц. І.
Непутній, -я, -є. Безпорядочный, непорядочный.
Поославлювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ославити, но многихъ.
Тотам нар. Вотъ тамъ. Ой не видко Коломиї, лишень видко сіни, тотам мого миленького кучері посіли. Гол. II. 302.
Убезпе́ка, -ки, ж. Обезпеченіе отъ опасности, безопасность. К. Бай. 41.
Цільба, -би, ж. Исцѣленіе. Прийми від нас, Богомати, цюю похвалу, що даруєш цільбу злоту стару і малу. Чуб. І. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЛАЗІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.